В Україні День матері почали святкувати 1999 року. Мама в нашій країні з давніх-давен вважалася справжньою берегинею домашнього вогнища і саме тою людиною, до якої діти завжди приходять за добрим словом, порадою та допомогою. І, хоча офіційно День матері з’явився в Україні порівняно недавно, шанують її українці набагато довше.

Цікавий факт: за часів Київської Русі і козаччини існувало свято – день Пречистої Діви Марії. Цього дня було прийнято вітати жінок, особливо матерів.

В День матері діти показують найріднішим людям свою повагу і любов. На честь матері пишуть вірші, складають пісні, дарують подарунки і несуть букети квітів. Образ матері в літературі приєднаний до рідної неньки, яка переростає у глибоку пошану до Матері Божої, яка завжди була покровителькою українців, та невгасиму палку любов, що втілювалася у вічній боротьбі, до матері-України, яка потребує захисту. Образ Матері-жінки для української культури пов’язувався з берегинею-заступницею роду, розсудливою, доброю господинею та яскраво змальованою у класичній літературі, у творах художників та оспіваний у поезіях та піснях. Це символ добра на землі. Про це розповідають твори класиків української літератури, такі як: «Катерина» та «Наймичка», Тараса Шевченка, «Вечірня година» Василя Стефаника, «Лебеді материнства» Василя Симоненка, «Скорбна мати» Павла Тичини, «Два кольори» Дмитра Павличка, «Пісня про рушник». Андрія Малишка та інші.

Шановні користувачі!

Запрошуємо вас переглянути тематичну виставку «Мати – її Величність, у неї в обіймах вічність…», яка присвячена Дню матері, у читальному залі періодичних видань кім. 369.

Чекаємо Вас!