БІБЛІОТЕКА - ІНФОРМАЦІЯ -   ЗНАННЯ - УСПІХ

Так, 20 листопада 2014 р. бібліотекарі Наукової бібліотеки нашого вишу відвідали Гете-Інститут, де проходив семінар Української бібліотечної асоціації на тему «Управління змінами: Генеруємо творчі ідеї і впроваджуємо інноваційні проекти в бібліотеках».На семінарі УБА бібліотекарі мали можливість попрацювати з Ярославою Титаренко - тренером, координатором зі структурного розвитку, членом УБА. На семінарі розглядалися питання досвіду УБА: Idea Camp-2014 («Табір ідей-2014»), м. Марсель, Франція, 23-25 жовтня 2014 р.; генерування нових ідей; перетворення творчої ідеї на проект; пошуку ресурсів для впровадження проекту в бібліотеці; впровадження позитивних організаційних змін. Наші бібліотекарі мали змогу застосувати набуті знання для розробки та втілення у бібліотечні процеси власних ідей у ході практичної частини семінару. Цього ж дня Національну бібліотеку України імені В.І. Вернадського , де відбувся семінар «Наукометрія у фундаментальних та прикладних дослідженнях» за участю представників компанії Elsevier B.V. (інформаційні продукти SCOPUS, Mendeley та ScienceDirect) та компанії Thomson Reuters (інформаційні продукті Web of Science, EndNote)

Організаторами семінару «Наукометрія у фундаментальних та прикладних дослідженнях» виступили Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського та асоціація «Інформатіо-Консорціум» У ході програми під час пленарної частини семінару розглядалися питання методики і практики використання інформаційних продуктів компаній Elsevier B.V. та Thomson Reuters у наукових дослідженнях.

У другій частині семінару учасники мали змогу відвідати детальніші презентації обох компаній (послідовно).

Представники Наукової бібліотеки нашого вишу взяли участь у роботі семінару, детально ознайомившись з доповідями організаторів заходу. Корисним та зручним для сприйняття став презентаційних матеріал, завдяки якому можна було чітко відслідкувати завдання науковців щодо розміщення та моніторингу їх публікацій. За інформацією доповідачів, для оцінювання результативності наукової діяльності важливе місце відводиться наукометрії — напряму досліджень, що вивчає когнітивні комунікації в науці за частотою цитувань наукових робіт та їхніх авторів. Завданням наукометричних баз даних є дослідження публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць.

Наукометрична база даних – це бібліографічна і реферативна база даних з інструментами для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях.

Найбільш авторитетні і повні бази даних – Scopus, англійського наукового видавництва Elsevier, та Web of Science (WoS), база даних Філадельфійського інституту наукової інформації компанії Thomson Reuters.

Scopus - реферативна база даних і наукометрична платформа, що була створена в 2004 р. видавничою корпорацією Elsevier. Містить близько 50 млн реферативних записів. Проіндексовано понад 19 тис. назв наукових журналів 5 тис. видавництв, 340 книжкових серій та 4,9 млн. праць конференцій. Видання індексуються з різним хронологічним охопленням, найповажніші наукові часописи представлені архівами, починаючи з першого випуску першого тому. Наукометричний апарат Scopus забезпечує облік публікацій науковців і установ, у яких вони працюють, та статистику їх цитованості. Scopus надає гіперпосилання на повні тексти матеріалів.

Web of Science (WoS) — реферативна наукометрична база даних наукових публікацій проекту WEB OF KNOWLEDGE компанії Thomson Reuters. Користувач має доступ до більш ніж 11 тис. журналів та 110 тис. матеріалів конференцій. При цьому глибина архіву сягає 1900 року. WoS дозволяє організовувати пошук за ключовими словами, по окремому автору і по організації (університету), підключаючи при цьому потужний апарат аналізу знайдених результатів. Результат пошуку як по автору, так і по організації дозволяє оцінити загальну кількість публікацій, кількість цитувань, h-індекс та інші показники.

Thomson Reuters виступила ініціатором введення в обіг поняття імпакт-фактор, який був створений у 1960 р. як спосіб виміряти цінність журналу шляхом вирахування середнього числа цитувань за певний проміжок часу (два роки). Якщо імпакт-фактор становить1,5 в 2012 р., то це означає, що в середньому статті, опубліковані в часописі протягом, скажімо, 2010 і 2011 р., були 1,5 раза процитовані в статтях 2012 р., виданих журналами з переліку індексованих.

Scopus пропонує дещо простішу систему — прямого підрахунку індексу цитування тої чи тої публікації. Наукові ресурси, опубліковані після 1996 р.,індексуються у базі даних Scopus разом зі списками пристатейної бібліографії. Цитованість у базі даних підраховується шляхом автоматизованого аналізу змісту цих списків. Таким чином, у Scopus підраховується кількість посилань на всі проіндексовані ресурси, але лише в ресурсах, опублікованих після 1996 р.

Завдяки участі у даному семінарі, нашій бібліотеці було надано можливість підписки на тестовий доступ до матеріалів реферативної бази даних і наукометричної платформи Scopus . Читачі матимуть змогу користуватися вигодами даного інформаційного продукту на сайті бібліотеки. Інформація про відкриття тестового доступу з’явиться на головній сторінці сайту щойно бібліотеку підключать до цієї послуги.

За результатами семінару у Науковій бібліотеці відбулось засідання Методичної ради бібліотеки, на якому було узагальнено інформацію, отриману на семінарі, та обговорено шляхи застосування набутих знань на прикладі нашого вищу.

З метою набуття досвіду у застосуванні наукометричних баз даних та створенні журналів відкритого доступу, представники Наукової бібліотеки НУДПСУ відвідали Наукову бібліотеку Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Дуже привітно гостей зустріла директор Наукової бібліотеки НАКККіМ Людмила Юріївна Ястремська. Керівник провела екскурсію по відділах бібліотеки, познайомила зі своїм дружнім колективом. Серед багатьох цікавих виставок виділяються підбірки документів на допомогу науковцям.

Директор зазначила, що постійно впроваджуються нестандартні креативні підходи для якісної роботи бібліотеки, створено фонд дисертацій, постійно поповнюється бібліотечний фонд: до п’яти тисяч примірників щорічно, і на сьогодні ця кількість становить понад 70 тисяч примірників.

Людмила Юріївна познайомила зі своїм працівником -  провідним бібліографом наукової бібліотеки НАКККіМ Юлією Олексіївною Дем’яновою, яка розповіла про впровадження відкритого доступу до наукових видань академії на базі наукової бібліотеки НАКККіМ. За її словами, забезпечення відкритого доступу саме у мистецькій галузі у країні бажає бути кращим. Разом з цим, наукова бібліотека НАКККіМ посідає гідне місце у впровадженні IT-технологій. Так, з нового навчального року на платформі OJS  функціонують електронні журнали, реферуються та індексуються у міжнародних базах даних. У перспективі, планується запровадити  моніторинг цитованості наукових журналів НАКККіМ.

Журнали відкритого доступу – це рецензовані журнали, статті яких доступні всім користувачам в електронному вигляді безкоштовно. За створення інформації та її розміщення в мережі сплачує інституція, де працює автор чи редколегія журналу, для всіх інших ця інформація безкоштовна. Вичерпний список журналів відкритого доступу з усіх наукових дисциплін підтримує проект Університету Лунд у Швеції (University of Lund). На 15 липня 2009р. у довіднику 4270 журналів відкритого доступу, з них 15 – з України. Більшість журналів відкритого доступу – академічні, реферовані, мають імпакт-фактор та індексуються Інститутом наукової інформації (Institute for Scientific Information) у Мережі знань/ Мережі наукових послуг (Web of Knowledge/ Web of Science service).

Існує багато доказів, що дослідницькі статті, архівовані науковцями у відкритому доступі, цитують набагато частіше, ніж статті з традиційних журналів. У більшості царин науки рейтинг цитування зростає як мінімум вдвічі завдяки самоархівуванню. А подекуди і набагато вище.

Бібліотекарі повинні йти у ногу з часом, а журнали відкритого доступу – вимога сьогодення. Як зауважила, професор Валентина Скнар, корифей бібліотечної справи: «Простих бібліотечних працівників немає, бо потрібно відстоювати ті інтереси, які тотожні з інтересами читачів». Так, новітні технології, пабліситі, екскурсії, виставки сприяють популяризації бібліотек.

Підсумовуючи результати зустрічі, директор Наукової бібліотеки НАКККіМ Людмила Ястремська висловила надію на плідну подальшу співпрацю, взаємну підтримку і співтворчість.

Бібліотекарі ж у свою чергу, отримали задоволення від спілкування з колегами з інших бібліотек, набули нового досвіду, який буде застосований у професійній діяльності та спрямований на допомогу читачам, зокрема науковцям нашого університету.

ЗАПРОШУЄМО ЧИТАЧІВ - НАУКОВЦІВ ДО СПІВПРАЦІ!!!